Парафін для свічок ручної роботи: марки й температура

Свічка з тим самим парафіном виходить то дзеркально гладкою, то з ямкою й тріщиною по центру. Майстри часто винуватять форму чи ґніт, а причина буває простіша: парафін залили гарячим і не зробили доливку. Марка парафіну, температура заливки й усадка це три речі, які вирішують вигляд свічки ще до того, як ви підпалите ґніт. Розберу кожну з погляду того, хто відвантажує цей парафін мішками.

Який парафін брати для свічок ручної роботи

Для свічок ручної роботи беруть рафінований (повністю очищений) нафтовий парафін марок FR 54/56, FR 56/58 або FR 62/64, а не технічний. Головна різниця у вмісті олії: у рафінованому її до 0,5%, у технічному до 2%. Олія знижує температуру плавлення, робить свічку м'якою й дає кіптяву на ґноті. Рафінований горить чисто й тримає форму, тому для декоративних і ароматичних свічок підходить саме він.

Технічний парафін дешевший, і його часто пропонують «для свічок» на дошках оголошень. Для окопних свічок чи господарських потреб він годиться. Для декоративної свічки, яку роблять на продаж, зайва олія обернеться сірим нальотом і чорним ґнотом. На око технічний і рафінований парафін не відрізниш, обидва білі. Різницю показує тільки паспорт партії з рядком вмісту олії.

Чим марки FR 54/56, 56/58 і 62/64 різняться на практиці

Цифри в марці парафіну це температура плавлення: FR 54/56 плавиться при 54–56 °C, FR 56/58 при 56–58, FR 62/64 при 62–64. Нижчі марки м'якші й пластичніші, вищі твердіші й тугоплавкіші. Для контейнерних свічок у склянці беруть нижчі марки, для формових свічок і виробів, що стоятимуть у теплі, вищі. Марка задає, як свічка триматиме форму й наскільки рівною буде поверхня.

На практиці це видно одразу. Контейнерна свічка на тугоплавкому FR 62/64 не встигає рівно розтектися по стінках склянки й лишає віск по краях. Формова свічка на м'якому FR 54/56 у спеку може осісти чи навіть трохи попливти. Тому майстер, який ллє і те, і те, тримає дві марки: м'якшу під контейнери, твердішу під форми. На складі Азовсинтезу в Києві обидві ці марки лежать постійно, тож підібрати пару під свій асортимент можна одразу. Ще вищі точки плавлення дає додавання стеарину, про це нижче.

Температура заливки: чому не можна лити одразу після плавлення

Парафін заливають при температурі приблизно на 8–10 °C вище за точку плавлення, а не одразу після розплавлення на максимальному нагріві. Для FR 56/58 робоча температура заливки близько 65–70 °C. Занадто гарячий парафін дає сильнішу усадку й глибшу ямку в центрі, занадто холодний лягає горбами й не приклеюється до стінок склянки. Точку заливки підбирають під конкретну марку й тип свічки.

Гарячіше не означає краще. Розплав, доведений до 90 °C, при застиганні втрачає більше об'єму, і в центрі свічки утворюється глибока лійка, яку доводиться доливати двічі. Я раджу тримати термометр у розплаві й не гнатися за швидкістю. Різниця в десять градусів на заливці це різниця між гладкою свічкою й такою, яку доведеться переробляти.

Усадка парафіну і як з нею працювати

Парафін при застиганні зменшується в об'ємі приблизно на 10–15%, тому в центрі свічки утворюється западина або лійка навколо ґнота. Це нормальна фізика застигання, а не дефект сировини. Проблему знімають доливкою: коли перший шар застиг і осів, у лійку доливають розплав тієї самої марки, трохи гарячіший за перший. Іноді потрібні дві доливки.

Що вища температура заливки, то сильніша усадка й глибша лійка. Формову свічку часто проколюють шпажкою навколо ґнота перед доливкою, щоб розплав заповнив порожнини всередині, а не лише поверхневу западину. Контейнерну доливають прямо в склянку. Це рутинний крок, і майстри його закладають у процес, а не борються з ним щоразу.

Навіщо додавати стеарин у парафін

Стеарин (стеаринову кислоту) додають у парафін у частці 10–30%, щоб підвищити температуру плавлення, зробити свічку непрозорою й білою та посилити усадку для легшого виймання з форми. Кожні 10% стеарину піднімають точку плавлення приблизно на 2–4 °C. Стеарин також краще утримує ароматизатор і барвник, тому ароматичні свічки часто ллють саме з сумішшю.

Без стеарину парафінова свічка напівпрозора. Зі стеарином вона стає щільно-білою, схожою на класичну церковну свічку, і легше виходить із силіконової чи металевої форми, бо сильніша усадка сама відділяє її від стінок. Перебір теж буває: понад 30% стеарину роблять свічку крихкою. Робоча частка для більшості формових свічок це 10–20%.

Зведена таблиця: марка парафіну під тип свічки

Білий наліт на свічці: брак чи ні

Білий кристалічний наліт на поверхні свічки (його називають bloom або frosting) це не брак сировини, а міграція компонентів на поверхню при перепадах температури. Найчастіше він з'являється, коли до парафіну додано стеарин, а свічка застигала нерівномірно чи стояла на холоді. Наліт не впливає на горіння й прибирається легким прогрівом поверхні феном чи теплою серветкою.

Провокує наліт різкий перепад температур при застиганні. Якщо свічку одразу після заливки винести на холод, зовнішній шар кристалізується швидше за внутрішній, і на поверхню виступають дрібні кристали. Тому формові свічки лишають застигати при кімнатній температурі, а не в холодильнику. Це не сировинна проблема, а режим охолодження, і майстер керує ним сам.

Наліт лякає новачків, а досвідчені майстри інколи навпаки роблять його навмисно, для матової фактури.

Чому свічка кіптявить: парафін чи ґніт

Кіптяву в готовій свічці найчастіше дає ґніт, а не парафін: завеликий ґніт дає довге полум'я, яке не встигає повністю згоряти й димить. Перше, що роблять при кіптяві, це підрізають ґніт до 5–7 мм і перевіряють, чи не завеликий він за діаметром для цієї свічки. Але свій внесок дає й сировина: технічний парафін з вмістом олії до 2% кіптявить помітно більше за рафінований.

Тому діагностика проста. Якщо свічка з рафінованого парафіну димить, справа майже завжди в ґноті: розмір, обрізка, центрування. Якщо ж узяли дешевий технічний парафін, кіптява йде вже від самої сировини, і жоден ґніт її не прибере повністю. Це ще одна причина не економити на марці парафіну для декоративних свічок.

Як не купити технічний парафін замість рафінованого

Відрізнити рафінований парафін від технічного на око неможливо, обидва білі й без запаху. Єдиний надійний спосіб це паспорт якості на партію з рядком вмісту олії: до 0,5% рафінований, до 2% технічний. Продавець, який возить сировину чесно, показує протокол на партію одразу. Якщо паспорта немає, ви не знаєте, що купуєте, хоч би що було написано на етикетці.

Одного разу до нас прийшов майстер, у якого свічки з попередньої закупівлі раптом почали кіптявити й давати сірий наліт. Марка на мішку була та сама, а поводився парафін інакше. Виявилося, попередній постачальник під тією самою назвою відвантажив технічний парафін замість рафінованого, і вміст олії був близько 1,5% замість 0,4%. Відтоді майстер бере тільки з паспортом на партію.

Подивитися, який парафін реально відвантажують, можна за документом на партію: паспорт партії Азовсинтезу відкривається у картці товару з фактичними значеннями, де вміст олії 0,44% при нормі до 0,5%. Азовсинтез працює з хімічною сировиною з 1996 року й возить рафінований парафін напряму від виробника PetroChina (бренд Kunlun), у коробках по 25 кг з відвантаженням у день замовлення.

Що врахувати перед першою партією

Вибір парафіну для свічок зводиться до трьох рішень: марка під тип свічки, температура заливки під марку й доливка проти усадки. Технічний парафін лишіть для окопних і господарських свічок, для декоративних беріть рафінований і перевіряйте вміст олії в паспорті. Парафін для свічок у рафінованих марках дає чисте горіння, а решту робить ваша рука: термометр, доливка й правильний ґніт.

Повернуся до тієї ямки в центрі свічки з початку. Вона зникає не від дорожчого парафіну, а від холоднішої заливки й вчасної доливки.