Як встановити датчик температури теплої підлоги?

Облаштування в будинках і квартирах систем теплої підлоги – це відмінний спосіб самостійно регулювати та створювати мікроклімат у кімнатах будь-яких площ та назавжди забути про неприємні відчуття від холодної підлоги та протягів. 

Встановлення датчика температури теплої підлоги є обов'язковим заходом для забезпечення оперативного та надійного керування пристроями та безпечного використання системи.

Датчик теплої підлоги є приладом, головною функцією якого є забезпечення стабільності та довговічності роботи системи опалення та запобігання перегріванням, збоям у роботі або виникнення аварійних ситуацій.

Таке обладнання може монтуватися кількома способами, вибір конкретного шляху залежить від особливостей системи, можливостей і бажання власників квартири або будинку.

Першим способом прямого з'єднання кабелю системи з термостатом є самостійний монтаж, можна керуватися інструкціями, наведеними нижче.

Другий – це складний варіант, який передбачає облаштування додаткової лінії електричного лічильника та монтаж великої кількості елементів та деталей.

Етапи встановлення датчика температури

Провести самостійний монтаж терморегулятора можна без проблем та труднощів. Для цього достатньо виконати зледвуючі дії:

• Першим етапом установки датчика температури теплої підлоги стане виконання розмітки по поверхні кімнати для точного визначення місця розташування приладу в зручному місці, яке не завадить встановленню меблів і при цьому не привертатиме уваги. Оптимальною висотою, де майстри рекомендують монтувати такий прилад, є півметра від підлоги. Вибирати місце для терморегулятора потрібно у віяловій зоні та не допускати монтаж у холодній зоні, що може спричинити некоректну роботу механізму. Важливо пам'ятати, що змінити та виправити неправильно розраховане місце можна лише на початковому етапі монтажу кабелю чи мату.
• Другим заходом, який потребує залучення спеціалізованих інструментів, є штроблення стіни. Робота виконується у два етапи – спочатку необхідно використовувати дриль та спеціальну насадку для створення отворів під розетки. Після цього за допомогою перфоратора потрібно створити жолоб для укладання гофрованого компонента, в який буде покладено вихід кабелю. Подібним чином необхідно створити підготовку об'єктів на підлозі.

При виконанні цього етапу зледе ретельно і акуратно обробляти поверхню заглиблень для запобігання утворенню гострих кутів і елементів, які можуть викликати перегини або пошкодження цілісності кабелю.

• Далі потрібно встановити підрозетник. Для цього достатньо використовувати суміш для шпаклівки та закріпити коробку з її допомогою у підготовленому отворі. Після цього проводи електричної мережі підводяться в коробкуледвуючого з'єднання та подачі напруги. Проводити оздоблювальні роботи та обрізати дроти на якомусь рівні на цьому етапі не варто. Такий підхід убезпечить від необхідності додавати шматки дроту та робити підключення не цілісним виробом, що може позначитися на безпеці використання всієї системи.
• Следзахідним заходом стане підведення датчика і гофри. Для підготовки компонентів до монтажу необхідно протягнути провід із датчиком по всій довжині гофрованої трубки. Датчик потрібно розташувати таким чином, щоб він на кілька сантиметрів виступав за край гофри. Далі зледує розташувати верхній край датчика в основі коробки під регулятор.
• Следвующим етапом потрібно виконати ретельну герметизацію обладнання. Усі місця з'єднання та виведення проводів потрібно заізолювати для запобігання замиканням або пошкодженням стиків та поверхні ізоляційного матеріалу або гофри під час проведення оздоблювальних робіт та обробки стіни після штроблення.
• Щоб забезпечити швидкий доступ до датчика та гарантувати його надійний захист від несприятливих факторів довкілля, необхідно правильно підібрати заглушку. Стандартні набори обладнання для виконання таких робіт укомплектовуються такими компонентами, що виготовляються з пластику або гуми. Майстри рекомендують замінити вироби з таких матеріалів на ті, які мають більші коефіцієнти теплопровідності, наприклад, мідні. Зробити такий елемент можна самостійно зі шматка мідної труби, яка підходить за діаметром коробки та заглушки до її вільного краю з такого ж металевого сплаву. Застосування керамічних елементів може призвести до ситуації, коли немає можливості відкрити заглушку через міцне зчеплення її поверхні з будівельними сумішами, якими обробляється стіна.
• Для виконання зледетапу необхідно придбати невеликий шматок спеціальної металевої будівельної стрічки, якою закріплюватиметься край датчика до підлоги кімнати. Далі за допомогою стяжок гофру та нагрівальний кабель кріпляться один до одного для зручного виконання робіт. Такі стяжки монтуються акуратно і не туго, щоб не перетягувати матеріали та не деформувати їхню поверхню.
• Після виконання всіх перерахованих етапів можна заповнити ямки та жолобки клейовою сумішшю для укладання плит та приступати безпосередньо до монтажу покриття для підлоги.

Використовувати теплу підлогу без датчика температури – це зручно. Але варто пам'ятати про небезпеку, тому що відсутня можливість відстежувати, контролювати, налаштовувати та керувати температурним режимом у кімнаті та забезпечити коректну роботу системи опалення.

Заходи щодо встановлення терморегулятора не складні, але потребують уважного та відповідального підходу та мінімальних навичок роботи з електромережами, будівельним обладнанням. Якщо ви не впевнені у власних силах, то найкращим варіантом стане звернення до досвідчених майстрів, які гарантують якість та надійність виконання кожного процесу.