Геологія під котедж

ісследування лесів

У лесових породах глинистої складової не так багато, тому показник гідрофільності (вологість поділена на межу плинності) більше одиниці. Активність визначається числом пластичності поділеним зміст глинистої складової. За цим показником лесовмісні ґрунти відносяться до неактивних.

Геологія під котедж є важливим етапом перед будівництвом. Щільністю гірської породи називають ставлення її до обсягу цієї породи. Для визначення використовується пікнометр. Щільність лесових опадів коливається від 2.54 до 2.72 г на кубічний сантиметр. Знижене значення щільності у ґрунтах, що містять гумус – 2.54-2.60 г/куб.см. У низинних частинах плит, рівнинах в середньому щільність 2.67 г/куб. Коли в лесових породах переважає глиняна складова, визначення щільності застосовується метод ріжучого кільця. Для визначення щільності піщаного різновиду лесів – метод лунок. Коли ґрунти глинисті та піщані – може використовуватися радіоізотопний поверхнево-глибинний плотнометр. Через те, що похибка вимірювань доходить до 0.04 г/куб.сантиметр, зазвичай збільшують кількість вимірів для досягнення необхідної точності.

Низька щільність лесових ґрунтів пов'язана зі значною пористістю та невеликою вологістю. У лесоподібних, лесоподібних ґрунтів вона вища. Спостерігається тенденція до збільшення щільності зі збільшенням глибини. Нижчі значення щільності для посушливіших районів. Щільність кістяка лесових грунтів становить 1.12 – 1.79 грам на кубічний сантиметр, часто знаходиться в межах 1.4-1.6 г/куб.см. Коли щільність скелета вище 1.4 г/куб.см – просадні властивості ґрунтів зменшуються. Але немає прямої залежності просадності від щільності скелета. Це з тим, що щільність виражає лише загалом пористість без будь-яких якісних закономірностей. Середня пористість лесових ґрунтів становить сорок п'ять відсотків і може коливатися від тридцяти шести до п'ятдесяти дев'яти відсотків.

Великі порожнечі, тріщини можуть виникати через суффозійно-карстові процеси. Міжчасткові пори становлять приблизно тринадцять - тридцять п'ять відсотків всього обсягу породи. Такі пори мають розмір 0.5-0.002мм, форма пір переважно неправильна. За такою пористістю може фільтруватися вода у вільному та капілярному стані. Пори та макропори мають розміри від часток міліметра до трьох міліметрів. Їх можна розрізнити неозброєними очима. Макропори представлені в основному вертикальними трубчастими каналами, що гілкуються. Коли на ґрунти додається навантаження, або коли відбувається їх зволоження – відбувається скорочення порожнеч, великих, міжчасткових та мікропор. Це активна пористість, діаметр пір при цьому більше двох сотих міліметрів. Для визначення такої пористості є капілярно-метричний метод Галая Б.Ф. Це досить точний спосіб. Якщо не потрібна надто велика точність – користуються канальним методом Ларіонова А.К. Витримується інтервал температур вісімнадцять-двадцять градусів. Береться сухий повітряний зразок. Розламується вздовж довгого боку, діагоналі, діаметром. На злам за допомогою піпетки наносять гліцерин. Секундометром вимірюють час вбирання гліцерину. Виміри проводяться в п'яти-шістьох різних точках. Проводиться статична обробка результатів, обчислюється середнє.

Мікроагрегати складаються з елементарних частинок, пори між ними утворюють внутрішньоагрегатну пористість. Від такої пористості залежить водостійкість, водопроникність, повітропроникність, вологоємність породи. Пористість лесів більша за пористість лесовидних порід. У лесовидних грунтах зі збільшенням глибини пористість теж меншає.

Як визначають просадку лесових ґрунтів

Для визначення просідання вивчаються шари порід, визначається товща лесових порід з просадними властивостями. Щоб зробити прогноз на розрізі, наносяться будівлі з фундаментами, які розміщують на різній глибині. Визначають величину просідання за найменшої глибини закладення фундаменту. Уся товща порід ділиться на шари. Визначають тиск на кожен шар разом із власною вагою кожного шару. Будують графік розподілу тиску. За отриманими в результаті геологічного вивчення розрізами, таблицями, за отриманими графіками визначається сумарна просідання всіх шарів. Робляться порівняння різних результатів. На ділянці, де проводитимуться будівельні роботи, попередньо проводять дослідні роботи. Вибирається майданчик певної ширини, приблизно рівної потужності шару порід, що просаджують. Здійснюється обвалування цього майданчика. Встановлюється спостережна геодезична мережа (марки). Ґрунти замочують, лесові породи починають просідати. Деформації заміряються геодезичними інструментами, спираючись на попередньо встановлений репер. Такий дослідний процес вивчення може тривати кілька тижнів.